П'ять найкращих фіналів China Open в історії
China Open повертається до снукерного календаря після семирічної перерви — і вже завтра в Тайюані розпочнеться 19-е видання одного з найпрестижніших рейтингових турнірів світу. Поки гравці готуються до першого удару, ми вирішили озирнутись назад — і згадати п’ять найкращих фіналів в історії China Open. Матчів, які залишились у пам’яті не лише рахунком, а й контекстом, емоціями і наслідками для всього снукерного світу.
5. Нейл Робертсон — Джек Лісовські 11:4 | Фінал 2019
Розпочинаємо з найсвіжішого і найбільш переконливого фіналу в сучасній історії турніру. Для Нейла Робертсона China Open 2019 став 16-м рейтинговим титулом у кар’єрі і третім за сезон — приголомшлива серія для будь-якого гравця. Для Лісовські — черговий фінал без перемоги, ще один крок до титулу якого він довго чекав. Обидва прийшли до фіналу в ідеальній формі. Лісовські у півфіналі розгромив Скотта Дональдсона 10:1 — один із найпереконливіших результатів в напівфіналах China Open взагалі. Робертсон переміг Луку Брекселя 10:7, зробивши 11 серій понад 50 очок за матч. Рівень гри — абсолютно виключний.
Фінал перетворився на монолог Робертсона. Він забив серії 141, 100, 91, 86, 79, 74, 65, 60, 52 і 50 — 10 серій понад 50 очок в одному фіналі. Лісовські практично не мав можливості вступити в гру. Рахунок 11:4 говорить сам за себе. Для Робертсона це стало підтвердженням статусу: він єдиний гравець не з Британських островів, який виграв усі три турніри Тройної корони. China Open 2019 — остання ланка в довгому ланцюжку видатних перемог австралійця.
«Я грав дуже добре весь тиждень і пишаюсь тим, як фінішував сезон», — сказав Робертсон після перемоги.
4. Марк Вільямс — Ентоні Гамілтон 9:8 | Фінал 2002
Один із найдраматичніших і найболісніших фіналів в історії China Open. Гамілтон вів 8:5 і здавалося що нарешті візьме своє — перший великий рейтинговий титул після багатьох років стабільних виступів без трофею. Вільямс відіграшся. Виграв чотири фрейми поспіль. І взяв матч 9:8 у вирішальному фреймі — зробивши це так, що і сам, мабуть, не повірив одразу. Характерна і вражаюча деталь: Вільямс жодного разу не вів у рахунку аж до самого завершального удару фінального фрейму. Він програвав — і виграв.
Для Гамілтона ця поразка стала символічною. Після неї він ще довго залишатиметься в тіні великих трофеїв — і лише у 2017 році, через 15 років, переможе на German Masters. Перша і єдина рейтингова перемога у кар’єрі — в 43 роки. China Open 2002 — це розповідь про те, як один удар на останній кулі може змінити все. І про те, як довго іноді доводиться чекати свого часу.
3. Марк Вільямс — Джон Хіггінс 9:8 | Фінал 2006
«Клас 92» у найкращому вигляді. Два найбільших гравці своєї ери — Вільямс і Хіггінс — зустрілись у фіналі China Open 2006, і знову все вирішив останній фрейм. Для Вільямса ця перемога мала особливе значення: вона поклала край трирічному засухові без рейтингових титулів, що тягнулась із 2003 року. Три роки без трофею — довга пауза для гравця його рівня. China Open 2006 повернув його до переможного кола.
Фінальний фрейм залишався відкритим до самого кінця. Хіггінс мав свій шанс — і не реалізував. Вільямс добив до рожевої і забрав трофей. Простий за описом момент, але надзвичайно насичений за напругою для тих хто був у залі.
Цікавий факт: найвищий брейк турніру 2006 року (135 очок) зробив не хтось із фіналістів, а Дін Цзюньхуй — минулорічний переможець, який вилетів раніше. Китаєць свого слова не стримав і наступного разу виграє China Open вже у 2014-му.
2. Джадд Трамп — Марк Селбі 10:8 | Фінал 2011
Квітень 2011-го. Пекін. 21-річний Джадд Трамп грає у своєму першому фіналі рейтингового турніру. Він переміг Марка Селбі 10:8 — і став чемпіоном China Open. Перший рейтинговий титул у кар’єрі. І не просто титул: у тому самому фіналі Трамп зробив свій 100-й сенчурі за кар’єру — символічна збіг, яка здавалася майже навмисною.
Контекст надає цій перемозі ще більшої ваги. Місяць потому Джадд Трамп дійшов до фіналу Чемпіонату світу — і поступився Джону Хіггінсу 15:18. Той рік перетворив його з перспективного таланту на головну зірку покоління. 15 років потому — 31 рейтинговий титул, чемпіон світу, №1 у рейтингу. Але все почалось у Пекіні, у квітні 2011-го, з перемоги над Селбі 10:8.
«Китай завжди відчувається особливим місцем для мене. Саме тут я вперше виграв щось справжнє», — казав Трамп пізніше про China Open.
Цікавий факт: Селбі у тому ж фіналі переміг у півфіналі Діна Цзюньхуя 6:3 — вдома, перед китайською аудиторією. Дін вів 1:0, потім Селбі виграв п’ять фреймів поспіль. Не всі домашні матчі виходять так, як планувалось.
1. Дін Цзюньхуй — Стівен Хендрі 9:5 | Фінал 2005
Найважливіший момент в історії китайського снукеру. Можливо — один із найважливіших моментів в історії снукеру взагалі. 3 квітня 2005 року. Пекін, стадіон Хайдянь. 18-річний Дін Цзюньхуй — через два дні після свого дня народження — виходить на фінал проти семиразового чемпіона світу Стівена Хендрі. Дін потрапив на турнір як вайлд-карта — організатори хотіли підігріти інтерес місцевої публіки, включивши місцевого гравця. Ніхто не очікував, що він дійде до фіналу. Тим більше — переможе.
По дорозі до фіналу Дін переміг Марка Девіса, Пітера Ебдона (колишнього чемпіона світу), Стюарта Бінгема, Марко Фу і Кена Дохерті. Це не жеребкування, яке пощадило молодого китайця — це справжній шлях через еліту. У фіналі Дін програвав 1:4 і здавалося що Хендрі просто задавить досвідом. Але 18-річний хлопець зібрався і виграв вісім фреймів у дев’яти — 9:5. У залі стояли 1 500 глядачів, включаючи мера Пекіна. Коли Дін забив останню кулю — весь зал підвівся.
110 мільйонів людей дивились цей матч по телебаченню в Китаї. Для порівняння: фінал Чемпіонату світу 1985 року між Тейлором і Девісом — той легендарний матч о першій ночі — дивились 18,5 мільйона британців. China Open 2005 зібрав майже у шість разів більше глядачів. Це найгляданаіша снукерна трансляція в історії.
Хендрі після матчу сказав:
«Дін — справжній талант, у цьому немає сумніву. Те, що він зробив перед домашньою публікою — справжнє досягнення. Подивимось що буде далі, але якщо він зможе потрапити до топ-16 — впевнений, він виграватиме ще багато турнірів».
Хендрі виявився правий — але навіть він не міг передбачити масштабу. Після того фіналу по всьому Китаю почали відкриватись снукерні академії. Бренд снукеру в країні виріс у рази. Спонсорські гроші потекли в турнір, і China Open — який до 2005 року ледь не зник через падіння інтересу — перетворився на ключову подію календаря. Наслідком стали Shanghai Masters у 2007-му, International Championship у 2012-му і десятки китайських гравців у профтурі.
Чжао Сіньтун, У Їцзе, Сі Цзяхуй — все це покоління виросло дивлячись на те як 18-річний хлопець із Іксіню переміг Хендрі. Один фінал запустив революцію. І ще один факт, який часто лишається поза кадром: Дін грав у тому турнірі як вайлд-карта і за правилами не отримав призових грошей. Він виграв China Open — і пішов без чека. Приз прийшов пізніше, у вигляді кар’єри, яку цей фінал відкрив.
China Open 2026 стартує вже завтра в Тайюані — в новому місті, у новому форматі, із призовим фондом £1 200 000 якого раніше ніколи не було. Хто напише нову сторінку в історії турніру? Слідкуйте за результатами на snooker.media.
