Ронні О’Салліван вважає, що надмірна розумовість може стати проблемою в снукері (Фото: Getty Images)
Ронні О’Салліван — людина, яка може дозволити собі говорити те, що думає. 50 років, сім титулів чемпіона світу, 30+ років у профі-турі. І свіже інтерв’ю The Telegraph, де він висловився про психологію снукеру так, як рідко хто наважиться.
«Краще бути трохи тупим»
Головна думка «Ракети» — проста і водночас неоднозначна. На його погляд, снукер є особливо шкідливим для психіки саме через те, що не дає фізичного виходу емоціям. Немає бігу, немає контакту, немає ендорфінів. Лише голова один на один із собою.
«У темній тихій кімнаті, мовчки, з кием. Ніхто не бачить, що відбувається за лаштунками: жертв, тренувань, тиску. Це головна гра; іноді краще отримати в обличчя, ніж коли твій власний розум починає грати проти тебе», — цитує Metro слова О’Салівана.
Порівняння з командними видами спорту він робить чітким: після невдалої гри у футболі гравець усе одно отримує фізичний викид адреналіну, почувається живим. У снукері — ні. Тільки самоаналіз, самокритика, петля думок.
Звідси — його провокаційний висновок: «На турі багато гравців, які особливо не розмірковують — вони просто трохи туповаті. І в снукері це непогане місце для існування. Великим гравцем так не стати, але якщо ти п’ятий у світі і в тебе немає того внутрішнього діалогу сумнівів і надмірного аналізу — можливо, це навіть краще».
Провокація чи правда?
Як зазначає Metro, подібні коментарі О’Салівана вже не раз викликали суперечки. Він відвертий у власних психологічних труднощах — але частина людей вважає, що деякі його слова є нечутливими до проблем інших. Нескладно уявити, що чимало колег по туру зараз замислилися: «Невже він мене має на увазі?»
При цьому є й інший бік: саме завдяки відвертості О’Салівана психологічні проблеми у снукері взагалі почали обговорюватися відкрито. Маркові Аллену, який цього сезону взяв паузу через серйозні проблеми із психічним здоров’ям і публічно про це розповів, — не в останню чергу завдячувати такому середовищу, де це стало можливим.
Контекст: снукерна «депресія» як системна проблема
О’Салліван роками говорить про «снукерну депресію» — специфічний стан, який виникає у гравців після поразок або тривалих серій невдач. Марк Селбі і Шон Мерфі відкрито говорили про власні кризи. Марк Аллен цього сезону зробив крок далі — взяв повноцінну паузу, пояснивши, що «був серйозно хворий».
Нідерландські дослідники ще кілька років тому описали феномен: снукер поєднує в собі повну ізоляцію під час гри, відсутність фізичної активності, нескінченні перельоти між турнірами і постійний самоконтроль. «Ви стоїте шість годин у темній залі, наодинці», — так характеризував свій досвід один із гравців в інтерв’ю для бельгійського Sporza.
Порятунок: Snooker 900
О’Салліван не просто скаржиться — він пропонує рішення. Новий формат Snooker 900, одним із прихильників та промоутерів якого він є, будується на 15-хвилинних фреймах зі шот-клоком. Ніякого тактичного затягування, ніякого «вповільнення суперника» — тільки удари, тільки інстинкт.
«Мені подобається Snooker 900. Це стає грою про забивання куль, про інстинкт. Ти все одно маєш думати розумно, грати правильно. Але це вже “мені треба грати краще за суперника”, а не “мені треба його уповільнити”. І я думаю, це кращий спосіб грати», — каже «Ракета».
Показово: О’Салліван не просто теоретизує. У травні 2026 року він виграв перший в історії Snooker 900 Global Championship у Редінгу, здолавши у фіналі Луку Брецеля 10:5. Формат він знає зсередини — і наступного тижня, 24-25 листопада, зіграє на Crucible Cup за тими ж правилами разом із чемпіоном світу У Іцзе та Нілом Робертсоном. Трансляція — на Pluto TV.
Парадокс О’Салівана
Є щось іронічне в тому, що саме людина з найбільш активним і самокритичним розумом у снукері говорить про переваги «не думати». О’Салліван — 13-й у рейтингу, 50 років, без рейтингового титулу вже майже два роки. Він сам і є найкращим прикладом власної теорії: мозок, який неможливо вимкнути, стає ворогом.
Але те, що він це проговорює вголос, — вже само по собі важливо.

